Em
C
H7
А він просто нам признаватись не хоче, що все
Em
розуміє з пів звуку,
Em
C
H7
З комедії він, так як ми, не регоче і з драм не
Em
заломлює руки.
C
Am
H7
Він чув вже не раз віртуозні ці гами, мінорні
Em
й мажорні акорди,
C
Am
H7
І в темному залі, що пахне жінками, він лиш
Em
H7
усміхається гордо.
Em
C
H7
Він вже не шукає натхнення в любові, не бачить трагедії в зраді,
Em
Йому наплювати на наші розмови, на наші повчання й поради.
Em
C
H7
Він бачив не раз всі ці жести і міни, ці завчені рухи убогі,
Em
І в залі, що пахне увесь нафталіном, він мовчки кепкує з усього.
Em
C
H7
Бо ж він просто нам признаватись не хоче, що все розуміє з пів звуку,
Em
З комедії він, так як ми, не регоче і з драм не заломлює руки.
Em
C
H7
Його не здивуєш ранковим туманом, його не спокусиш жінками,
Em
І в темному залі, що пахне обманом, він мовчки сміється над нами.