Gm
Cm
D
Ой, Іване, нащо, брате,
Gm
Cm
D
Було йти нам воювати? -
A#
F
A#
Може б не почули ті слова
Cm
D
Вже зотлілі наші кості,
Gm
Cm
D
Як професор той зі злості
Gm
Cm
D
Gm
Нас гарматним м'ясом назива...
Gm
Cm
D
Каже, що австрійський цісар
Gm
Cm
D
Дав шинелі нам і кріси,
A#
F
A#
Щоб ми воювали з москалем...
Cm
D
І що ми з тобов, Іване,
Gm
Cm
D
Наче ті дурні барани,
Gm
Cm
D
Gm
Йшли на смерть й не знали, нащо йдем.
Gm
Cm
D
Може, й так воно і було.
Gm
Cm
D
Ми грудьми лапали кулі,
A#
F
A#
І на шмаття дерла нас шрапнель.
Cm
D
Ще й свободу не здобули -
Gm
Cm
D
І, може, нас тому забули...
Gm
Cm
D
Gm
Ж правду каже все той мудрагель.
Gm
Cm
D
Ой, Іване, хто ж то відав,
Gm
Cm
D
Що воно отак все піде,
A#
F
A#
Що будеш в землі своїй - чужий?
Cm
D
Ліпше б далі ми лежали,
Gm
Cm
D
І ліпше б нас не споминали
Gm
Cm
D
Gm
Ані добрим словом, ні лихим.
Gm
Cm
D
Гірко, друже. Та згадай но,
Gm
Cm
D
Як хорунжий наш Михайло
A#
F
A#
На Маківці скошений упав;
Cm
D
Він освіти мав дві кляси...
Gm
Cm
D
І, може, він був також м'ясом
Gm
Cm
D
Gm
І не знав, завіщо воював?
Gm
Cm
D
Тоді ж нащо жінку кинув
Gm
Cm
D
І велику всю родину?
A#
F
A#
Певно, дуже цісара любив?..
Cm
D
Чом казав нам: "Биймось, хлопці -
Gm
Cm
D
І на Вкраїні встане сонце!
Gm
Cm
D
Gm
Натерпілись ми вже доста кривд!"
Gm
Cm
D
Щось не так, Іване. Годі.
Gm
Cm
D
Певно, бреше цей добродій,
A#
F
A#
Бо ж не задля цісарських щедрот
Cm
D
Зі словами "Ще не вмерла!"
Gm
Cm
D
Йшли ми на гарматні жерла,
Gm
Cm
D
Gm
Йшли за Батьківщину, за народ!
Gm
Cm
D
І ніколи Україну
Gm
Cm
D
Не поставлять на коліна,
A#
F
A#
Поки наш з Іваном дух живий.
Cm
D
Він міцніє з кожним часом.
Gm
Cm
D
Брешеш, пане, ми - не м'ясо,
Gm
Cm
D
Gm
Ми - народу поклик бойовий!