Нами снили поліські пущі,
Гайдамацькі яри в полях.
І прийшли ми до них, живущі,
Подолавши пекельний шлях.
Повернулися із Берези,
З-за Байкалу і з Соловків,
Багатющі, неначе крези,
Гнівом часу, жалем віків.
Земле люба! Долини отчі!
Це по вас на Вітчизни клич
Пробоєві проходять сотні,
Як воскресла з руїни Січ.
І так любо, допавши зміни,
Налітати, мов княжна рать.
Нам - визвольникам України -
Не приречено умирать!
Від Чернігова до Чернівців,
З-під Лугані за гордий Львів
По залогах стоять упівці
Розбуяли відплати гнів.
І так радісно, рідна земле,
Кров пролити за твій розмай,
Де покару тяжку приємле
Ворог волі, злютивши вкрай.
Земле люба! Долини отчі!
Це по вас на Вітчизни клич
Пробоєві проходять сотні,
Як воскресла з руїни Січ.
І так любо, допавши зміни,
Налітати, мов княжна рать.
Нам - визвольникам України -
Не приречено умирать!
Нами снили поліські пущі,
Гайдамацькі яри в полях.
І прийшли ми до них, живущі,
Подолавши пекельний шлях.
Повернулися із Берези,
З-за Байкалу і з Соловків,
Багатющі, неначе крези,
Гнівом часу, жалем віків.
Земле люба! Долини отчі!
Це по вас на Вітчизни клич
Пробоєві проходять сотні,
Як воскресла з руїни Січ.
І так любо, допавши зміни,
Налітати, мов княжна рать.
Нам - визвольникам України -
Не приречено умирать!
І так любо, допавши зміни,
Налітати, мов княжна рать.
Нам - визвольникам України -
Не приречено умирать!