Ні, все ж тебе не замело
В снігах крутянських забуттям!
Ти повернувся у село,
Героєм в ріднеє село
На зло убивцям і смертям!
І нас запитуєш щодня
Тривогою сумних очей:
Чи ви готові, як і я,
Життя віддати у боях
Щоб край закрити від смертей!?!
Бо орди хижі знов дзвенять
Мечем підступності й брехні.
Тож станьте всі в могучу рать,
Як юні ми, в єдину рать,
Щоб захистити край в борні!