Там, де ліси колишуть сни осяйні, -
Там ти чаклуєш на весні:
З трав вікових плетеш вінки запашні,
Паруєш закоханих, сієш пісні.
О, дай же хоч крихту тих чар і мені!
Панно, панно кохання,
До тебе звертаюсь з благанням,
Благання я звертаю, пaнно:
Дай-но, дай мені, панно,
Твоїх приворотних веснянок,
Благання я звертаю, панно.
Знов на вітрилах вечорів пропливеш,
Струн доторкнешся золотих,
Жду те ім'я єдине - ти назовеш,
У хмелі весільнім є смак гіркоти,
То зілля твоє досягає мети!
Панно, панно кохання,
До тебе звертаюсь з благанням,
Благання я звертаю, пaнно:
Дай-но, дай мені, панно,
Твоїх приворотних веснянок,
Благання я звертаю, панно.
Панно, панно кохання,
До тебе звертаюсь з благанням,
Благання я звертаю, пaнно:
Дай-но, дай мені, панно,
Твоїх приворотних веснянок,
Благання я звертаю, панно.