Кулями, градами, бомбами
Винищені міста...
Вкриті, неначе тромбами,
Вени доріг при мостах...
Дивляться в небо спалені
Рештки чиїхсь авто
Наше дитинство, обсмалене,
Спить у підвалах й метро...
Все, що було до війни,
Перетворилося на сни,
Щоб кожного вечора дати
Нам змогу заснути...
А все, що чекало весни,
Ще чекає весни,
Бо справжня весна
Повоєнною може лиш бути!..
Мрії звелись до бажання:
Просто прокинутись знов.
Виють сирени з ночі до рання,
З любов'ю римується кров.
Пахне повітря болем,
Очікуваанням нових втрат,
І замість дівчини в полі
Обіймаєш вночі автомат.
Все, що було до війни,
Перетворилося на сни,
Щоб кожного вечора дати
Нам змогу заснути...
А все, що чекало весни,
Ще чекає весни,
Бо справжня весна
Повоєнною може лиш бути!..
І хоч по світі розкидало
Рідних наших людей,
Ми в телефонних відео
Сльози ховаєм з очей...
Боятись по-справжньому варто
Лиш перші кілька секунд,
А потім спрацює арта -
А значить, все буде ґут!
Все, що було до війни,
Перетворилося на сни,
Щоб кожного вечора дати
Нам змогу заснути...
А все, що чекало весни,
Ще чекає весни,
Бо справжня весна
Повоєнною може лиш бути!..