Не вини, не вини мене...
Що було - відбуло,
Промайнуло, пройшло,
Наче жовтеє листя з дерев восени.
Не вини, бо давним-давно
Моя доля, неначе розбитеє cкло.
Та в уламках його
Знову й знову я бачу тебе.
Я не знаю чому,
Але в котрий вже раз говорю...
Не винна, не винна!..
Так в чім, скажи, моя провина?
Не винна, не винна
В тім, що тебе люблю.
Не винна, не винна
Та серце рветься на дві половини:
Одна залишилась з тобою,
А другу я вже не знайду...
Знов за вікнами йдуть дощі
І я знову гадаю:
Чому щастя не маю?..
Я пригадую очі твої,
Але в них лиш зима.
Я втомилася бути одна
Я хотіла хоч трішки
Мати твого тепла,
Наче ластівка,
Що залишилась взимку сама.
Повертайся до мене,
Мені так потрібна весна!
Не винна, не винна!..
Так в чім, скажи, моя провина?
Не винна, не винна
В тім, що тебе люблю.
Не винна, не винна
Та серце рветься на дві половини:
Одна залишилась з тобою,
А другу я вже не знайду...
Не винна, не винна!..
Так в чім, скажи, моя провина?
Не винна, не винна
В тім, що тебе люблю.
Не винна, не винна
Та серце рветься на дві половини:
Одна залишилась з тобою,
А другу я вже не знайду...