Кожному з народження дають ім'я,
Його звали Назар, її звали - Змія!
Історія сумна, аж сльози через край.
Ну що, Хас, давай! - Даю!
Заплутався у сітях твоїх, як в павутинні,
Та, нарешті, вирвався я звідти до людей.
І тепер у мріях моїх Lamborghіnі,
І повна голова моя нових ідей.
Відкрились мої очі на красу, що на Землі,
І кон'юнктура ринку вже на моїй стороні.
Скільки б ти не просила,
Повернути мене не в силі,
Я повен сили, а ти, я бачу, ні!..
Коли я хотів лише тебе,
А ти, змія, зруйнувала все!
Та не час, зараз виясняти,
Я - вільний птах!
Ловіть мене, дівчата!..
У нас іще історія, вона не менш проста!
Його звали В'ячеслав, її звали - Змія!
А що з цього вийшло, послухайте уважно!
Зараз Славік Вам розкаже! Давай, Славік!
Плювати я хотів тепер на розуміння,
І на те, що в ліжку розболілась голова,
Відкрились мої очі на красу, що на Землі,
І кон'юнктура ринку вже на моїй стороні.
Скільки б ти не просила,
Повернути мене не в силі,
Я повен сили, а ти, я бачу, ні!..
Коли я хотів лише тебе,
А ти, змія, зруйнувала все!
Та не час, зараз виясняти,
Я - вільний птах!
Ловіть мене, дівчата!..
А хто ще не заплакав, маєте нагоду,
Ніхто із цих стосунків не отримав насолоду!
А зараз прошу тиші і ловіть ви сенс, так!
Це найтрагічніший момент!
Коли я хотів лише тебе,
А ти, змія, зруйнувала все!
Та не час, зараз виясняти,
Я - вільний птах!
Ловіть мене, дівчата!..
Така от фігня, малята...