Де б не були, щороку восени
Розвідники святкують своє свято.
Дзвенить гітара... Ніжний звук струни,
Мов з України свіжий подих м'яти...
І задзвенить у серці рідний край,
Куди усі дороги повертають...
Там, у Карпатах, диво-водограй
І журавлі над хатою кружляють...
Розвідники, розвідники, розвід-ни-ки
Романтики, герої і мандрів-ни-ки,
Судилося вам бути невідо-ми-ми,
Як ангелам добра – нев-том-ни-ми.
Для розвідки не сила головне,
А інтелект і відданість країні.
Усе минає і цей день мине
В Швейцарії, у Штатах, в Україні...
Та є завжди і кривда, і добро,
І розвідка, щоб зло перемагати,
Є наш Рибальський острів і Дніпро,
І дивовижні парусні регати...
Розвідники, розвідники, розвід-ни-ки
Романтики, герої і мандрів-ни-ки,
Судилося вам бути невідо-ми-ми,
Як ангелам добра – нев-том-ни-ми.
Розвідникам теж сняться диво-сни,
А сни про рідний дім - звичайно свято.
Хай тихий звук гітарної струни
Нам нагадає все, що любим свято:
Вишневу Україну, рідний край,
Куди усі дороги повертають...
Там, у Карпатах, диво-водограй,
І журавлі над хатою кружляють...
Розвідники, розвідники, розвід-ни-ки
Романтики, герої і мандрів-ни-ки,
Судилося вам бути невідо-ми-ми,
Як ангелам добра – нев-том-ни-ми.