Ой зацвіла черемха, зацвіла
Ярим цвітом.
Там прощався та й стрілець січовий
З білим світом.
Там прощався та й стрілець січовий
З квітоньками,
Що немає кому прокопати
Йому ями.
Нема кому труни тисової
Оповити.
Буде тіло чорне гайвороння
Розносити.
А черемха тую скаргу тиху
Зрозуміла,
Чисту душу стрільця січового
Пожаліла.
Спи спокійно, стрільчику січовий,
Спи, мій сину.
Бо я тебе чесно поховаю,
Як дитину.
Рано-вранці прийшли за ним друзі
Обрядити.
А за нічку стрільця січового
Вкрили квіти.