Зажурились чорноморці,
Що ніде прожити.
Оселився вражий москаль,
Виганяє з хати.
Ой, годі вам, чорноморці,
Худобу плодити.
Запрягайте воли в вози,
Їдь на Кубань жити.
Їдуть, їдуть чорноморці,
Та й занози гнуться.
Ой, як глянуть в край родимий,
З очей сльози ллються.
Бодай тобі, Кухаренко,
Так гірко служити,
Як нам бідним чорноморцям
За Кубанню жити.