Я пам'ятаю тії слова,
Як ми прощалися колись,
Ти відійшов в повстанські лави,
І ми з тобою розійшлись.
На плече кинув автомата,
Стиснув свій стан ти поясом,
І ти вже був ген, ген, далеко,
Пестила тебе поглядом.
Тебе нема, а я скучаю,
Коли до мене ти прийдеш,
Тебе щодня я виглядаю,
Коли побіду принесеш.
До тебе, мила, я вернусь
І принесу тобі розмай.
Щасливо жити будем разом
На цій землі, де водограй.