Вістку голосить світу зірниця:
Зродила Сина Чиста Дівиця.
В стайні зродила,
В яслах сповила,
Сіном прикрила,
Грудьми кормила
Божого Сина Марія.
Ангел пастирям це сповіщає,
До Вифлеєму їх закликає,
Щоб поспішали,
До ніг припали,
Поклін віддали
І привітали
Бога живого в вертепі.
Бідні пастирі, вчувши новину,
Біжать вітати святу Дитину,
Біжить їх радо
Ціла громада,
Лишили стадо,
В серці відрада,
Принесли дари з собою.
Тай і три волхви царського роду
Ідуть здалека, десь аж із сходу,
Ідуть в покорі
За блиском зорі,
Там, де в оборі
В світлості морі
Цар спочиває вселенной.
Гей і ми рівно ж, браття, сестриці.
Із українськой спішім землиці.
Щоб честь віддати
Христу-Дитяті
І ублагати
Ласк-благодати,
Ліпшої долі, гаразду!