Раз у неділю у маю
Пішла студентка до гаю.
За нею студент чап, чалап, чап
І за рученьку він її хап.
Ішли гаями і через ліс,
Вона втомилась, він її ніс,
А потім листя на купку склав,
І на коліно він її взяв.
А що там було — не скажу Вам,
Бо поміж ними не був я сам,
Пташки співали, зелений гай,
Бо час кохання — це місяць май.
Скінчилось літо, осінь прийшла,
Наша студентка в школу не йшла.
А як марець місяць наспів,
То було чути студентський спів:
"Ой люлі, люлі, спи, сину мій,
Молодий студент — це батько твій.
Ой люлі, люлі, спи, засипляй,
Бо час кохання — це місяць май."