У лісі, у темному,
Серед пахучих трав
Лежить козак ранений,
Лежить, неначе спав.
І ліки прикладають
Його вірні друзі,
І кров йому гамують,
А він неначе в сні.
Все тихше, тихше, тихше
В козака серце б'є,
І нічка вже минає,
А день вже настає.
В неділю ранесенько,
Як почало світать,
Біжить якась дівчина,
Біжить вона до нас.
Біжить вона стежкою,
А кулі наче град,
Біжить вона стежкою,
Не подається взад.
Прибігла до милого
Та й стала говорить:
Ох, милий, серце моє,
Що ж тебе болить?
Болить мене, кохана,
Болить права рука,
Ранила гостра куля,
Куля ворожая!
У лісі, у темному,
Де ворон закричав,
Заплакала дівчина,
Як милий умирав.
Від вітру почорніло
Козацькеє тіло,
І кров'ю закипіло
Його біле чоло.