Енергійно, в темпі маршу:
Затуманилося поле,
Догоріли ген зірки,
Рано-вранці засвистали
Чорнобриві козаки.
Засвистали, вирушали
В степ широкий: раз, два, три!
Їх в дорогу проводжали
Три тополі, три сестри!
"Гей, ви, леґені-соколи,
Січі славній послужіть,
Злому хану і султану
Силу свою покажіть!
І зі славою вертайтесь
На Вкраїну до пори,
З рушниками вас зустрінуть
Три тополі, три сестри".
Засвистали козаченьки
Рано-вранці без жури;
Україна проводжала
Їх у військо: раз, два, три!
Повільно, зі смутком:
Збігло вже за літом літо,
Як вода спливли роки –
Не вертаються з походу
Чорноброві козаки.
Розцвітає катран рясно,
Де шумлять лихі вітри,
Укриває цвітом-рястом
Три могили: раз, два, три...
Сплять соколи чорноброві
В трьох могилах: раз, два, три...
А над ними три тополі –
України три сестри.
Раз, два, три! Раз, два, три!