G
Прийшла до мене Оля і принесла новину,
C
Про одну сусідку-подругу й симпатію мою -
D
G
D
Про Галю.
G
Все туманом обвелося і погнав я на вокзал,
C
Та не вспів на дві хвилинки і вже потяг вирушав,
D
G
D
І збагнув що не побачу я вже більше ніколи Галю.
G
Куди вона поїхала і де вона жиє?
C
Хоч знаю, що не можу бути там де вона є!
D
G
D
Хоч не можу наздогнати і не можу повернути Галю.
G
Двадцять штири роки шифрувавсь як партизан,
C
Мовчав, чекав нагоди і досидівся баран.
D
C
G
А тепер дивлюсь як потяг забирає із собою Галю.
G
Як були ми манунами і бавились в саду,
C
Втискали імена свої в березову кору,
D
G
D
Я і Галя.
G
Тепер вона в вагоні і дивиться в вікно,
C
А я стою, дивлюсь як віддаляється воно.
D
G
D
Як потяг розганяється і тягне із собою Галю.
G
Куди вона поїхала і де вона жиє?
C
Хоч знаю, що не можу бути там де вона є!
D
G
D
Хоч не можу наздогнати і не можу повернути Галю.
G
Тут Оля звідкись взялась і спитала як житє,
C
"Галя вже поїхала та я тут все ще є,
D
C
G
як бачиш!
Я знаю що ти думаєш і знаю твої муки,
та знаєш я чекаю теж вже твадцять штири роки".
І поїзд вже поїхав, та мені вже було не важливо:
G
Куди вона поїхала і де вона жиє?
C
Хоч знаю, що не можу бути там де вона є!
D
G
D
Хоч не можу наздогнати і не можу повернути Галю.
G
Куди вона поїхала і де вона жиє?
C
Хоч знаю, що не можу бути там де вона є!
D
G
D
Хоч не можу наздогнати і не можу повернути Галю.
G
Двадцять штири роки шифрувавсь як партизан,
C
Чекав на своє щастя і не помічав баран,
D
G
D
Це не Галя і не Машка, не Софія, не Параска, а Оля,
G
Це не Таня і не Аня, і не Петя, і не Ваня, а Оля...