Написав син до матері один лише рядок:
Не хвилюйся, я знов повернусь
Коли прийде строк...
Не лишив координатів своїх
Та зворотній зв'язок.
Тільки брат в соцмережах знайшов
Електронний квиток.
Вони кажуть, що з ними нема війни,
Від брехні накопичилась втома.
А батьки втрачають своїх синів,
Поверніть ваших хлопців додому.
I поранених, вбитих в них теж нема,
Не кажіть про це, друзі, нікому.
Але люди втрачають життя дарма,
Поверніть ваших хлопців додому!
І рідні не дізнаються про їхні долі,
Вчора були гонщики, тепер військові.
Поки люди на війні гинуть, вмирають,
Рідні з ними назавжди зв'язок втрачають...
Немає єдності, немає сили,
Якщо не здадуться, то всі загинуть.
A ті хто виживуть, ті стануть мов злидні,
Назавжди їх втратять на сході, чи півдні...
Вони кажуть, що з ними нема війни,
Від брехні накопичилась втома.
А батьки втрачають своїх синів,
Поверніть ваших хлопців додому.
I поранених, вбитих в них теж нема,
Не кажіть про це, друзі, нікому.
Але люди втрачають життя дарма,
Поверніть ваших хлопців додому!
Немає досвіду ведення війн,
Але він все одно воює,
Стільки вбито в них, що людей їм бракує...
Вони кажуть, що з ними нема війни,
Від брехні накопичилась втома.
А батьки втрачають своїх синів,
Поверніть ваших хлопців додому.
I поранених, вбитих в них теж нема,
Не кажіть про це, друзі, нікому.
Але люди втрачають життя дарма,
Поверніть ваших хлопців додому!
Поверніть ваших хлопців додому!..
Поверніть ваших хлопців додому!..