Ой там в місті на Риночку капелія грала
Там молода Боднарівна пила та й гуляла
Як прийхав пан Каньовський хотів з нев гуляти
І взяв її за рученьку та й став розмовляти
А як вийшов пан Каньовський з нової крамниці
Потискає Боднарівну за біленькі лиці
А Молода Боднарівна ще жартів не знала
Відвернула праву руку та й му в писок дала
А там були Старі Люди розмовляли стиха:
- Тікай-тікай Бондарівно наробила-с лиха
І тікала Боднарівна горами долами
За нев гнали два жовняри з новими шаблями
Як тікала Боднарівна скочила без фосу
Догнали ї' два жовняри злапали за косу
Один злапав за рученьку притулив до себе
- Аби-с знала Боднарівно наш пан любить тебе -
Другий злапав Боднарівну за жовтії коси:
- Аж тепер ти Бондарівно погуляєш досить
- Як я маю з вашим паном Мед-горілку пити
То волію Молоденька в сирі' землі гнити -
Як привели Боднарівну до нового ґанку
- Та й на тобі любий пане вже маєш коханку -
Відскочила Боднарівна під білу березу
І вистрілив пан Каньовський забив і доразу
Зараз сказав пан Каньовський капелію взяти
Щоб Молоді' Боднарівні аж до гробу грати
- А ви дайте мої слуги до Бондара знати
Най приїде старий Боднар Доньку поховати -
Як приїхав старий Боднар та й почав плакати:
- Мав я лише одну Доньку й мушу поховати -
Як приїхав старий Боднар Сірими Волами
- Казав я ти Моя Доню не гуляй з панами
- Та на тобі старий Боднар штири сороківці
Будеш мати старий Боднар на похорон дівці -
Ой сів собі пан Каньовський ґанку на ґанку:
- Зараз мою будуть везти до гроба коханку -
А на тії Боднарівні чорні черевики
Куди везли Боднарівну - червоніли ріки
А то була коханочка а то була мила
Така була як в городі Червона Калина
А то була коханочка а то була гожа
Така була як в городі Червоная Рожа