Ой, пили ми, пане-брате,
Ой, пили ще й гуляли,
А як прийшла зима,
То й рукава поспускали.
Ой, ходімо, пане-брате,
Судариню просити,
А чи не дасть же нам
Хоч як віку дожити.
Дарувала землю
Аж до Дністра, до Богу,
Аж по ту границю,
По Бендерську дорогу.
Дарувала землю
Щe й сухії лимани:
"Ловіть, хлопці, рибу
Та справляйте жупани!"
Дарувала землю,
Та й назад одняла,
І жалю-печалі
Козакам завдала.
Тепер, пане-брате,
Не думай, не дума!;,
Сідаймо на лодки
Та й махаймо за Дунай.
Ой, гукнули миле браття,
Ой, гукнули, гукнули,
Як сіли на лодки
Та й за Дунай махнули.
Тепер, хлопці, молім бога
За царицю-небогу,
Щo нам показала
Та й за Дунай дорогу.