Ой на Чорному Морі / на Білому Камені
Ой то Там сидить Ясен Сокіл-Білозірець
Низенько голову склонив
Та жалібно квилить-проквиляє
Та на Святеє Небо / на Чорнеє Море
Іспильно поглядає
Що на Сьвятому Небі / на Чорному Морі
Негаразд починає
На Святому Небі усі Звізди потьмарило
Половина Місяця у Тьму уступило
На Чорному Морі Негаразд починає
Ізодна Моря сильно Хвиля вставає
Судна Козацькі-молодецькі на Три Части розбиває
Перву часть одбивало / у Тихий Дунай заношало
Другую часть одбивало / у Землю Грабськую
На Катергу Турецьку заношало
Третю часть одбивало / да на Чорному Морі затопляло
То тоже при тий части Два Братіки Рідненькі
Як Голубоньки Сивенькі
То вони потопали
Порятунку собі нівідкіля не мали
Да вони один до одного припливали
Словами промовляли / гірко ридали
Прощения домогали
Перед Господом Милосердним гріхи свої сповідали
Ой между ними
Третій Чужий-чужениця
Бездільний-безрідний і Безпомощний потопає
Порятунку собі нівідкіль не має
То Він до їх припливає
Словами промовляє / гірко сльозами ридає
Прощения домогає
Перед Господом Милосердним
Гріхи свої сповідає
Тоті Брати промовлять Словами
Обіллються гірко сльозами
Се-ж то нас Браття не Сильна Морська Хвиля затопляє
Се то Отцева Молитва і Материна
Нас видимо карає
Що як ми у Охотне військо виряжалися
То од Отця-од-Матки Прощения не приймали
Да Старую Матусю ми од себе а й стременами одпихали
То то-же ми собі превелику гордость мали
Старшого Брата у себе за Брата не мали
Сестру Середульшу марне зневажали
Близькому Сусіді Хліба-і-солі ізбавляли
То-же ми собі превелику гордость мали
Проти Божих церков їжджали
Шличків із голов не здиймали
На своє лице Хреста не клали
Милосердного Творця на поміч не призивали
Да по улицях кіньми вигравали
Да проти себе нікого не стрічали
Діток малих кіньми розбивали
Кров християньску на сиру землю проливали
Ей колиб то нас Браття могла Отцева-і-Матчина Молитва відсіля визволяти
То нехай же-б ми могли вже знати
Як Отцеву-і-Матчину Молитву штити-поважати
І Старшого Брата за Рідного Батька мати
Сестру Середульшую штити-поважати
Близького Сусіду у себе за Рідного Брата мати
То як стали Словами промовляти
Отцеву-і-Матчину Молитву споминати
Став Господь Милосердний їм помагати
Стало Чорне Море утихати
Та так-то утихало
Ніби не гуляло
То стали ті Два Брати к Берегу припливати
Стали за Білий Камінь рученьками брати
Да на Край вихожати
На Край Веселий
Между Мир Хрещений
У города християньскиї
Та до Отця-до-Матки в Гості прибувати
То тоже Отець-Мати навпроти Синів вихожали
Синів питали
Ой Сини Пани-Молодці
Чи Добре вам у Дорозі починало
Добре Отець-і-Мати нам було на Чорному Морі гуляти
Тільки Недобре було Отець-і-Мати
Чужому-чужениці на Чорному Морі потопати
Йому Прощения ні од кого приняти
І на Чужині Порятунку дати
Да услиши Господи у прозьбах у молитвах
Люду царському / народу християнському
І усім головам слухащим
На Многая Літа
До Конця Віка!