Ой, літа орел, літа сизокрилий
По глибокій долині,
Ой, і засилає пан кошовий листи
Да по всій Україні:
Ой, живіть, живіть, люди добрі,
Да не бійтеся нікого,
Ой, є ж у нас у П'ятигорах
Наших запорожців много,
Вони повдавались, як ріднеє браття,
Один у одного!
Ой, пливе щука, щука з Кременчука,
Да пробита із лука,
Ой, тепер же нам, да милеє браття,
З козаками — розлука.
Ой, у неділеньку рано-пораненьку
Збирає пан громаду,
Збирає він всю чесну громаду,
Всю козацькую пораду:
Ой, хто коні має, то овсом годуйте,
Да будете кіньми їздить,
Хто коней не має, то їх купуйте,
Да будете кіньми їздить!
Ой, у неділеньку рано-пораненьку
Збирає пан громадоньку,
Ой, і збирає пан всю чесну громаду,
Всю козацькую пораду.
Ой, збирає він старії, й малії,
І парубки молодії:
Ой, хто сини має, то хлібом годуйте
Да до війська готуйте,
А-хто їх не має, то тії наймайте
Да громаду заступайте!
Ой, іде старий, старий старичище
Да із корчми п'яненький:
Ой, я старий, старий — не здолію,
Свого сина не жалію!
Обізветься да той безбатченко:
Коли б мені коник сивий,
До коника жупан синій,
То я б був би в Січі отаманом,
Бо я - козак уродливий!