Нещаслива годинонька була,
Як матуся свого сина била.
Ой, як будеш мене, мати, бити,
То я не буду із тобою жити.
Ой, піду я з туги на Вкраїну —
І там же я, молод, не загину!
Ой, вернися, мій сину, вернися,
Внеси жупан, дак ти й приберися.
Подивлюся, мій сину, на тебе,
Чи єсть такий козак на Вкраїні,
Як ти в мене, мій сину вродливий?
Ой, не жалкуй, мій сину, на мене:
Не дай боже пригоди на тебе.
Як ти будеш пострелян, порубан,
Ой, хто ж тобі раноньки промиє?
В полі, мати, дрібен дощик іде,
Ой, той мені раноньки промиє!
Ой, не жалкуй, мій сину, на мене:
Не дай, Боже, пригоди на тебе.
Як ти будеш в степу помирати,
Ой, хто ж тобі голову оплаче?
В полі, мати, чорний ворон кряче,
Ой, той мені голову оплаче!