З нас досить!
Серце слізно просить!
Зупинити це безглуздя,
Що війна приносить!
Як птахи до чужих кордонів,
Мовчазливо залишають
Рідний дім мільйони!
Так важко мені без твоїх обійм!
Ну як ти? Тебе не чутно кілька днів!
Дістало! Рветься криком із грудей!
Молю я небо,
Вбережи наших батьків наших дітей!
Не вірю! Не хочу! І не пробачу
За очі, що ночами плачуть!
Не вірю! Не хочу!
Так бути не може!
Зупини війну цю, Боже!
Не вірю! Не хочу!
Пробач, Україно!
За кожного Героя - сина!
Ніколи! Нізащо! - Запам'ятайте:
Ми не станем на коліна!
Хто ти зараз, той що колись
Рахувався мені братом?..
Йди геть від мого дому
Й забирай від погляду моїх дітей
Ті кляті гармати!
Ти прийшов на мою землю,
Зомбований просто вбивати
Мою націю, моїх братів та сестер.
Для мене ти - ворог заклятий!
Досить стріляти!
Твоїми пострілами мене не злякати!
Я у себе вдома! А це означає,
Що тобі мене ніяк не здолати!
Зірви хреста зі своїх грудей,
Не сором нашого Бога!
Ти більше не православний і знай,
Що на тебе чекає у пекло дорога!..
Не вірю! Не хочу! І не пробачу
За очі, що ночами плачуть!
Не вірю! Не хочу!
Так бути не може!
Зупини війну цю, Боже!
Не вірю! Не хочу!
Пробач, Україно!
За кожного Героя - сина!
Ніколи! Нізащо! - Запам'ятайте:
Ми не станем на коліна!
Не вірю! Не хочу!
Пробач, Україно!
За кожного Героя - сина!
Ніколи! Нізащо! - Запам'ятайте:
Ми не станем на коліна!