Над Вифлеємом заблисла зоря,
Ясне світло сипле дугою,
Світам віщує вже кінець горя,
А прихід царства миру, спокою.
Йде за звіздою пастир убогий
Тремтяче серце в нього питає;
Де народився Господь могучий,
Що Йому славу ангел звіщає?
Йде аж зі сходу цар за звіздою
Минає ріки, минає моря,
А серце б'ється із неспокою:
Кому се світить та ясна зоря?
А зоря світить, б'є блиск чудовий,
Горить у світлі стайня убога,
Як знак великий тайни любови
І милосердя для нас у Бога.