Я так високо-високо,
Що не видно і долин,
Не ростуть там едельвейси, –
Я мандрую до вершин.
Едельвейси – квіти весен,
Едельвейси – то новели,
І усі вони про тебе,
Синьооке моє небо!
І нехай там звірі дикі,
І нехай там скелі дивні,
Я тобі, тобі єдиній
Диво-квітку принесу!
За безлюдним перевалом
Всі вершини бачу я,
Щонайвища, найсвітліша
Поміж ними – то моя!
Едельвейси – квіти весен,
Едельвейси – то новели,
І усі вони про тебе,
Синьооке моє небо!
І нехай там звірі дикі,
І нехай там скелі дивні,
Я тобі, тобі єдиній
Диво-квітку принесу!
Ти мене частіше згадуй,
Не осудить хай рідня,
Ти безхмарним небом радуй,
Есeмeски шли щодня.
Едельвейси – квіти весен,
Едельвейси – то новели,
І усі вони про тебе,
Синьооке моє небо!
І нехай там звірі дикі,
І нехай там скелі дивні,
Я тобі, тобі єдиній
Диво-квітку принесу!