Йшли з походу козаки,
Грілась шабля від руки,
А дорога впала їм додолу
Через поле, через ліс
Переможний поклик ніс -
Повертались хлопці вже додому!
Отака вона, така
Дивна доля козака:
То у бій вона зове,
То з походу!
А дівчина при вікні
Жде на нього ночі й дні,
Рушничками стелить
Ніжну вроду!
Відсурмилася сурма -
Ворогів уже нема,
Материнським словом пахне гречка.
Їхать треба день чи п'ять?
Коні дзвінко тупотять -
Рідна хата зовсім недалечко!
Славні хлопці-козаки
Показали міць таки,
Не схилили голову в знемозі!
Завиднілося село -
Прояснилося чоло -
Зустрічайте, мамо, на порозі!
Отака вона, така
Дивна доля козака:
То у бій вона зове,
То з походу!
А дівчина при вікні
Жде на нього ночі й дні,
Рушничками стелить
Ніжну вроду!