Дівчино голубко, присядь біля мене,
Хай тебе пригорну ще раз,
Нехай поцілую, обнявши востаннє,
Бо може заплачеш по нас.
Бо вже відходжу я на Волинь з друзями,
Всіх нас туди кличе наказ,
Щоб в УПА боротись за волю Вкраїни,
До зброї там кличуть всіх нас.
На горі могила, тризуб ввесь в прапорах,
А хрест березовий в квітках,
Три лави повстанців в стіп гробу героїв,
Присягу складають всі враз.
А дзвони в дзвіниці все грають, як сурми
Присягу повстанську несуть,
Від узгір Кавказу, до срібного Сяну,
Це марші бойові на путь.
Упала команда — тверда і рішуча: —
"До зброї повстанці, вперід!"
А сонце криваво понад гору знялось,
Сніжок шляхи стелить на схід.
Від'їхали друзі, по селах затихло,
Вертають дівчата до хат,
Повстанськую пісню лиш вітер доносить
З весною ми вернем до вас.