Наше серце в чистім полі!
Вітре, прямо в душу вій,
Бо козак - людина Волі,
І за неї прагне в бій.
Все йому дарує сили -
Мак багряний, ковила,
Та, що стебла край могили
Нахилила спровокла.
Наша предковічна віра,
І її не похитнуть.
У житті кипінні-вирі
Славна пролягає путь.
Наше серце-спів бандури,
Воля-дорогий напій...
І душа подібна бурі,
І за Волю вічний бій.
Наше серце біля моря,
Слава - Запорозька Січ.
Ми зазнали смутку й горя,
І темниці чорну ніч...
Волю вже ніхто не зборе,
Сила вража не страшна.
Козаків безмірне море,
Воля берегів не зна.
Проти лютої навали
Виступала віч-на-віч.
За сто літ сто раз повстала
Наша Запорозька Січ.
Бо козак - людина вільна,
Козаків одна сім'я.
Україна - неподільна -
Гордість і душа моя!