Хуліганка. Ми хуліганили разом,
Не слідкували за часом, була то ніч або день.
Хуліганка. Вона любила "Самбуку",
Мене тримати за руку під звуки моїх пісень.
Хуліганка ковбасилась drum'n'bass-ом,
А деколи ганджубасом, бувало бавились ми.
Хуліганка у ліжку просто кипіла
І залишала на тілі кохання свого сліди!
Вона була неперевершуваною такою
Хуліганкою. Симпатичною білявкою, молодою.
Хуліганила непогано в душі хулігана,
І тому відразу стала моєю коханкою.
Посмішка лукава, наче пригоріла чорна кава,
Вабила до себе, манила, словом – спокушала.
Посміхалася й дивилась так глибоко в око,
Й танцювала, танцювала, танцювала лала-лала-лала.
Фотографували нас тоді цілий вечір.
Сивий дим кальяну обіймав нас двох за плечі.
І беззаперечно, хоч це було дещо небезпечно,
Я без зайвих речень цілував свою малечу.
Ну, і ще дещо є невисвітлене диско-ліхтарями,
Залишалося у темряві, ми трималися руками.
У порохівницях вистачало пороху,
Коли до губ її лишалося пів подиху.
Хуліганка. Ми хуліганили разом,
Не слідкували за часом, була то ніч або день.
Хуліганка. Вона любила "Самбуку",
Мене тримати за руку під звуки моїх пісень.
Хуліганка ковбасилась drum'n'bass-ом,
А деколи ганджубасом, бувало бавились ми.
Хуліганка у ліжку просто кипіла
І залишала на тілі кохання свого сліди!
474 - номер нашої квартири,
Ми там з пацанами розпиваєм пляшку миру.
Побільше сиру, жирну ми сьогодні зробимо гулянку,
Пацани, я буду не один, зі мною хуліганка.
Дали добро, інакше бути не могло ніяк,
Завжди порозуміння поміж хуліганів, забіяк.
Майстер струму, дай волюму, хай позакладає вуха.
Пацанам моїм завжди респект і поважуха.
Горілочку наливаємо в скляночки прозорі,
Пісня "П'яний Франик" знову грає на повторі,
Ніхто не хворий, всі в мажорі, аж по самі помідори,
Хто тусується в кімнаті, хто що курить в коридорі.
Із Таджикистану був привезений той кущ,
Все пішло по плану, потім був веселий душ.
Пацани вже на приколі, пацани йдуть спати...
Зі мною залишається до ранку моя...
Хуліганка. Ми хуліганили разом,
Не слідкували за часом, була то ніч або день.
Хуліганка. Вона любила "Самбуку",
Мене тримати за руку під звуки моїх пісень.
Хуліганка ковбасилась drum'n'bass-ом,
А деколи ганджубасом, бувало бавились ми.
Хуліганка у ліжку просто кипіла
І залишала на тілі кохання свого сліди!
Вона була непередбачуваною такою
Хуліганкою. Хуліганила сама і хуліганила зі мною.
Я ніколи наперед не знав, буде якою?
Чи безмежно солодкою, чи приємно гіркою?
Чи шалено веселою, чи серйозно сумною?
Незрозумілою, і такою простою...
Деколи здавалось – просто бавилась зі мною.
І хто тому виною, що я захопився тою грою.
Я запам'ятав її такою, хуліганкою.
Не жиганкою, не наркоманкою,
Не грубіянкою, не шарлатанкою.
Серце зашаманила, хоч була не циганкою.
Не американкою, не ізраїльтянкою,
Не італійкою, не росіянкою.
Українкою, та не киянкою,
І знаєте, навіть не львів'янкою.
Хуліганка. Ми хуліганили разом,
Не слідкували за часом, була то ніч або день.
Хуліганка. Вона любила "Самбуку",
Мене тримати за руку під звуки моїх пісень.
Хуліганка ковбасилась drum'n'bass-ом,
А деколи ганджубасом, бувало бавились ми.
Хуліганка у ліжку просто кипіла
І залишала на тілі кохання свого сліди!