Хвилини, години зплітаються в дні,
Вчорашні бажання згорають в вогні
Забути, чи знати, що десь у мені
Вчорашне "навіщо?", вчорашне "чому?"
А відповідати нема вже кому.
А сльози малюють лиш небо в диму.
Згадай про те, що ми розбили, мов скло
Згадай про те, що бути вже не могло
Згадай про те, якщо то справді було з нами.
Згадай про час, коли я справді жила
Згадай про час, де були зайві слова
Згадай, бо я вже не знаю, хто я.
Згадай про рай,
Що більше не вернеться, що більше не знайдеться.
Включай "Stand by",
Нічого не зміниться, Нічого не станеться.
Знайти собі правду в холодних словах
І знов обирати бажання, чи страх
А потім шукати надію у снах
Невидимі стіни, незримий полон
Поламані мрії, німий унісон.
Цей холод ніколи не стане теплом.
Згадай про те, що ми розбили, мов скло
Згадай про те, що бути вже не могло
Згадай про те, якщо то справді було з нами.
Згадай про час, коли я справді жила
Згадай про час, де були зайві слова
Згадай, бо я вже не знаю, хто я.
Згадай про рай,
Що більше не вернеться, що більше не знайдеться.
Включай "Stand by",
Нічого не зміниться, Нічого не станеться.
Згадай про рай,
Що більше не вернеться, що більше не знайдеться.
Включай "Stand by",
Нічого не зміниться, Нічого не станеться.