Літо забарилося, осінь запізнилася,
А зима з весною знову не такі..
Як би нам не жилося, ми таки змінилися,
Що ж там відбувається в кожного в душі?
Хтось гіреньком мається, хтось в добрі купається,
Хтось забув про храм свій Божий у горі.
Тільки нам лишилося, те, що не змінилося
Бути дітьми Божими на своїй землі.
Хай, добро Вам сіється.
І, на краще зміниться,
Все, що Богом cуджене -
Хай, не обійде...
Сину, аж до вічності не розмінюй гідності,
Якби в цьому світі важко не було.
Ой кохай, закохуйся, родом тай помножуйся
І в піснях майбутнього засівай тепло.
Щоб вас не боялися, щоб не насміхалися,
Мовою від матері недруга зчаруй;
Щоб усі любилися, Богові молилися
Над своєю долею сину запануй.
Приспів (кілька разів):