Відлинули у даль весняні грози,
Осінні хмари небо затягли,
Так непомітно став мій син дорослим,
Я навіть і не зчулася коли.
Я йому в житті не шкодувала
Уваги й материнського тепла,
І тільки Матір Божу я благала
Щоби його на світі берегла.
У кожної мами
Турбота єдина – про сина.
Щодалі з роками
Надіється мама на сина.
І все віддала би на світі
Для нього, для сина.
Для матері син –
Найрідніша людина!
В житті буває і любов, і зрада,
І світла радість, і печаль гірка,
Рятує душу мамина порада,
Лікує серце мамина рука.
І хай життя нас розлучає часто
І ні нa мить спинитись не дає,
Я знову долі дякую за щастя,
Що в мене син, а в мене мама є.
У кожної мами
Турбота єдина – про сина.
Щодалі з роками
Надіється мама на сина.
І все віддала би на світі
Для нього, для сина.
Для матері син –
Найрідніша людина!